Закон України про туризм
20.08.2016
Всю історію існування розумної людини, вона жила за певними правилами. Спочатку це були певні звички, потім вони переросли у традиції та звичаї. За традиціями та звичаями люди жили доволі тривалий проміжок часу. Але коли з'явились перші держави, тоді й з'явились перші нормативні акти, які регулювали різноманітні аспекти життя та поведінки людей. Ці норми назвали законами.
В нашій країні найвищим законом вважається конституція. Це самий головний нормативний акт, причому не тільки у нас в Україні. Саме конституція в багатьох державах є нормативним актом найвищої юридичної сили. Наступним за юридичною силою нормативним актом йдуть закони. Саме з їх допомогою в державі регулюються різноманітні правові відносини між громадянами та між громадянами та державою.
Наприклад, туристичну діяльність в нашій країні регулює Закон України "Про туризм". Завдяки цьому закону туристична діяльність в нашій державі має певні рамки, також ним регулюються права та обов'язки як тих хто подорожує, так і тих, хто надає послуги в сфері туризму.
Якщо розглянути цей нормативний акт більш детально, то його можна розділити на кілька складових частин, таких собі наріжних каменів закону. В ньому ці складові називаються розділи.
Так перший розділ закону розказує про загальні його положення. Спочатку в документі йде мова про основні його засади, така собі юридична передмова або анотація. Далі в законі, зокрема в його першій статті розтлумачуються значення термінів, які в ньому зустрічаються. Наприклад, прочитавши першу статтю читач дізнається що означають терміни: туристичний продукт, турист, туризм, готельна послуга і т.д. Звісно, пояснення доволі сухі та енциклопедичні.
Також в першому розділі Закону України "Про туризм" йде мова про законодавство України про туризм, також в ньому згадується про основні ресурси туристичного характеру, про види та організаційні форми туризму. Безумовно нормативний акт визначає хто є учасниками туристичної діяльності.
В другому розділі закону йде мова про дуже важливе питання: про державне регулювання та державну політику в сфері туризму. Зокрема розтлумачується яку ціль переслідує держава, коли регулює галузь туризму, зазначаються органи, які проводять це регулювання. Основне місце відведено повноваженням різних державних органів в сфері туризму, зокрема: Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, місцевих виконавчих органів, та місцевих адміністрацій.
Звісно, будь-яка діяльність в державі повинна бути безпечною, саме тому третій розділ закону присвячено повністю безпеці. Мова йде про безпеку в туристичній діяльності, як і хто захищає інтереси туристів з Україні і особливо за межами держави. Також в розділі про безпеку згадується як турагенти та туроператори забезпечують відповідальність фінансово, а ще є окрема стаття про страхування туристів під час здійснення ними туристичних поїздок.
Не минув закон регулювання організації туристичної діяльності, цьому питанню теж присвячено цілий розділ. Зокрема в ньому йде мова про стандарти та ліцензування в туристичній галузі, яким чином захищаються права та інтереси туристів, наприклад, вони повинні в обов'язковому порядку інформуватись про послуги які будуть отримувати. Особливе місце у законі відведено договору на туристичне обслуговування, про це говорить стаття 20.
Також в законі регулюється питання укладення інших договорів, наприклад, договору на готельне та екскурсійне обслуговування. Так в статті 25 детально описуються всі обов'язки та права суб'єктів туристичного бізнесу. А в наступній, 26-й статті акцентована увага на правах та обов'язках екскурсантів та туристів.
Крім цього в законі є окремі розділи, які регулюють питання професійної підготовки фахівців, відповідальність за порушення туристичного законодавства, контролю за туристичною діяльністю, а також питання міжнародного співробітництва в туристичній галузі.
Коментарі