Види відпусток

30.08.2016

Людський організм так створений, що він не може постійно перебувати в роботі, русі чи в активності, саме тому з настанням вечора з'являється бажання лягти в ліжко, поспати. А вранці, прокинувшись з новими силами, людина починає виконувати протягом дня ті чи інші завдання що перед нею стоять. А ввечері знову виникає бажання відпочити.

Але інколи хочеться відпочити від роботи, причому кардинально, щоб певний час приділити увагу зовсім іншим справам. Саме для цього придумана відпустка, яка закріплена в нашій країні законодавчо, про неї йде мова в будь-якому контракті чи колективному договорі. Якщо ж таких пунктів в цих документах нема, значить є підстави визнати їх в судовому порядку не дійсними. Питання відпустки настільки важливо, що для врегулювання цих правовідносин існують нормативні акти - закони, підзаконні акти та локальні нормативні акти.

Законодавство України стверджує, що відпусткою являється вільний від роботи час, у неї є своя тривалість, яка вимірюється календарними днями. Дуже важливим моментом є те, що на період перебування працівника у відпустці його робоче місце чи посада за них зберігається, як і всі умови роботи, в тому числі й розмір заробітної плати.

Взагалі всі питання пов'язані з наданням відпусток регулюються Законом України "Про відпустки". Цей же нормативний акт обумовлює всі основні засади цього питання, наприклад, закон чітко вказує на тих, хто може користуватись правом отримання відпусток. Зокрема, правом на відпустку може скористатись будь-який громадянин України, в якого на той момент є трудові правовідносини з організацією, установою чи підприємством. При цьому зовсім не має значення яка у них форма власності, або спеціалізація в діяльності. До речі, право на відпустку мають не тільки громадяни нашої країни, але й особи без громадянства чи іноземні громадяни, які перебувають в трудових правовідносинах на території України.

В законодавстві України, яке регулює питання надання відпусток, є чіткі норми, які вказують чим забезпечується право на відпустки:

- законодавством гарантується надання кожній людині відпустки, при цьому за нею зберігається робота та заробітна плата; - українське законодавство забороняє позбавлення працівника права на відпустку, чи заміна її грошовою компенсацією.

Також українське законодавство чітко показує якими бувають відпустки, точніше яких видів вони бувають. Згаданий вище Закон України "Про відпустки" класифікує їх на наступні категорії:

1. Щорічна відпустка

Даної категорії відпустки бувають: - додатковими, які надаються в силу специфічного характеру виконуваної працівником роботи; - додаткова відпустка, яка надається в разі роботи з важкими чи шкідливими умовами праці; - основна відпустка; - інші додаткові відпустки, які передбачаються українським законодавством.

2. Творча відпустка.

3. Додаткова відпустка, яка надається працівнику що навчається;

4. Різновиди соціальних відпусток:

- додаткова відпустка, яка надається працівнику, що має дітей; - відпустка  для догляду за дитиною (надається до того моменту, поки дитина не досягне трирічного віку); - відпустка по вагітності та пологам.

5. Відпустки при якій заробітна плата не зберігається. 

Крім описаних вище варіантів відпусток трудові угоди, угоди, колективні договори, законодавство можуть визначати інші різновиди відпусток. Якщо працівник стикнувся з порушенням законодавства про відпустки, а також з порушенням його особистого права на відпустку, він має право на захист своїх інтересів. Зокрема, він може звернутись до суду.













Коментарі