Парк юрського періоду, Донецьк

08.08.2016

Напередодні Дня міста та Дня шахтаря в Донецьку відкрилась виставка «Світ динозаврів» всі бажаючі можуть познайомитися з найдавнішими мешканцями нашої планети, що проживали на Землі в тріасовому, юрському і крейдяному геологічному періоді. Незважаючи на значні розміри, а всі експонати на виставці представлені в натуральну величину і уявну неповороткість, викопні тварини непогано помандрували по Європі. Динозаври в Україну приповзли, прибігли і прилетіли з Австрії. Виставка вже побувала в Києві, Харкові, Миколаєві, Кіровограді, Одесі та Криму. Донецьк для гадів доісторичних став останньою гастроллю. На виставці, яка розмістилася в донецькому парку імені Щербакова, представлені 60 експонатів 30 видів динозаврів: стегозаври, диплодоки, трицератопси, тиранозавр та інші.

Світ динозаврів складний і різноманітний. Постараємося розібратися, who is who в парку юрського періоду.

Почнемо із зірки екрану. Саме велоцерапотор зіграв головну роль в серії фільмів «Парк юрського періоду». Ці відносно невеликі, приблизно в людський зріст, але дуже небезпечні хижаки. Велоцираптори полювали зграями, «перегукуючись» між собою пронизливими звуками. Величезний серповидний кіготь на задніх лапах виконував функції альпіністської «кішки» - з його допомогою динозавр намертво впивався в бік жертви, і та не могла його скинути.

Ще одним з найзнаменитіших динозаврів є тираннозавр Рекс. Найбільший наземний хижак свого часу, завдяки кінематографу найпопулярніший і впізнаваний серед динозаврів. Але серед вчених досі не вщухають суперечки: був Т-рекс активним мисливцем або задовольнявся мертвичиною.

А це діплодок. Цей малюк за пару десятків років виростав в одного з найбільших сухопутних тварин. Довжина дорослого диплодока становила 25-30 метрів, а важив він від 20 до 80 тонн.

У доісторичному світі була також своя хімічна зброя. Вона називалось Дилофозавр. В арсеналі цього ящера була липка отруйна слина, якою Дилофозавр міг плювати в очі супротивнику або жертві.

Цього звіра можна назвати, якщо не найрозумнішим, то, у всякому разі, самим тямущим. «Маленький, та молодецький» - саме так можна охарактеризувати цього динозавра по імені труодон. При досить скромному рості (приблизно по пояс дорослій людині), труодон мав найбільший щодо власного розміру головний мозок.

Стегозавр в буквальному сенсі слова був «заднім розумом міцний»! Досягаючи в довжину до 9 метрів, стегозавр мав крихітний, розміром з волоський горіх, головний мозок. Зате в районі крижів було досить об'ємне - в 20 разів більше головного мозку - скупчення нервової тканини (так званий «задній мозок»).

У повітрі мезозойської ери панували літаючі ящери - птеродактилі. Їх розмір коливався від істот з габаритами сучасного горобця до гігантів з размалом крил 8-12 метрів.

Одні з найбільш древніх ящерів (жили в кінці палеозойської - початку мезозойської ери), едафозаври мали незвичайний орган - шкірясте «вітрило», яке утворювалось остистими відростками хребта. «Вітрило» слугувало для терморегуляції, збільшуючи площу тіла динозавра і дозволяючи йому більш ефективно «акукумулюватиь» тепло від сонячних променів. Таку ж "сонячну батарею" мав і Диметродон.

Ці динозаври - майазаври - мали нехарактерний для рептилій материнський інстинкт. Самка майазавра для відкладання яєць будувала спеціальні «гнізда» з глини, піску і листя, а вночі згорталася навколо своїх яєць, щоб зберегти дорогоцінне тепло.

Аллозавр, великий хижий динозавр, попередник тиранозавра Рекса, що жив в Юрському періоді. Ящір по імені пахіцелозавр, що жив в крейдяному періоді, він мав міцний череп у формі купола. У період спарювання самці в буквальному сенсі "стикалися лобами", воюючи за самок, і кістяна "мозоль" на маківці рятувала їх від струсу мозку.

Викопні ящери рідко уживалися один з одним. Та й їсти хотілося кожному. Ось і їли один одного. На виставці відтворена трагедія мезозойської ери. Дейноніх атакує ігуанодона, результат битви, здається, вирішено.

Страшні і жахливі динозаври не налякали найменших відвідувачів виставки. Не звертаючи уваги на гострі зуби, дітлахи із задоволенням фотографуються в пащі доісторичних чудовиськ.

А й справді, чого малюкам боятися якихось доісторичних ящерів. Діти, примірявши на себе роль вчених-палеонтологів, тепер точно знають, що всі динозаври вимерли.













Коментарі