Пам'ятник Міцкевичу, Львів
07.12.2014
Творчість Адама Міцкевича однаково люблять знаменитим своїм гонором і шляхетними традиціями Польщі і в Білорусі, яка ще до кінця не розпрощалася з комунізмом. Його поеми читають в Литві та в епіцентрі вітчизняного націоналізму - в землях Західної України. Легким стилем поета захоплювалися всі від «тайги до Британських морів», а хтось Пушкін, який Олександр Сергійович, у розмові з Жуковським зізнався, що автор «Конрада Валленрода» просто заткнув його за пояс своєю майстерністю. Найбільші права на Міцкевича та його творчість пред'являє Польща. Напевно, тому, що батько поета був поляком, збіднілим шляхтичем. Але мати Адама була хрещеною єврейкою. При цьому народився головний рупор європейського романтизму на території сучасної Білорусі, а освіту здобув у Вільні, тобто в нинішньому литовському Вільнюсі. Працював Міцкевич у Франції, кращі його сонети були присвячені Криму, а помер він у Константинополі, тодішній столиці Османської імперії. Але, писав щось Міцкевич в основному польською мовою, тому ніхто не обурився, що тіло поета упокоїли в культурній столиці наших сусідів - в Кракові, в розкішному саркофазі, в напівтемряві Вавельського Кафедрального собору. А в центрі Сукеніци, на головній площі колишньої резиденції польських королів, був поставлений перший, найрозкішніший, пам'ятник великому поетові. Крім краківського, власним пам'ятником Адаму Міцкевичу обзавелися Варшава і Вільнюс, Познань і Веймер, Гданськ і Санкт-Петербург. Від ідеї прославлення поета не залишилася осторонь і польська громада Львова. Був оголошений конкурс на кращий монумент цього титану європейського романтизму. У 1898 році, 10 грудня - в день народження Міцкевича, був проголошений проект-переможець, вибраний з 28 варіантів. Ним виявилася робота Антона Попеля, який використав ідею письменника Адама Креховецького. Після вельми трудомісткого комплексу робот, вся польська громада Львова, меценати, місцева інтелігенція та гості з міст, пов'язаних з ім'ям поета, 30 грудня 1904 зібралися на площі Міцкевича для відкриття пам'ятника. Світу була представлена колона на постаменті, сумарна висота якої дорівнювала 21 метру. На гранітній базі, біля підніжжя колони стояв бронзовий Міцкевич. До нього з вершини пам'ятника злітав ангел, що несе ліру. Сигнатура на вершині колони стала основою для позолоченя чаші з вогнем, що символізує запальну силу слів поета. Бронзові складки ангельської тоги і плаща Міцкевича знаходяться в діагональної симетрії, завдяки якій львівський пам'ятник визнаний одним з найбільш гармонійних монументів, існуючих на землі. Враховуючи те, що за більш ніж сотню років, які Міцкевич простояв на «власній» площі, час покрив бронзові фігури патиною. Тому, саме зараз ця пам'ятка Львова, як марочний коньяк, настоялась і придбала свій кращий колір, тобто досягла пікової форми. Якщо ви приїхали на відпочинок до Львова, то вам буде надана можливість помилуватися дивовижно красивим пам'ятником одного з кращих європейських поетів, який коротає дні в компанії власного Ангела і статуї біломармурової Діви Марії, розташованої по сусідству. Координати: 49°50'22.2''N, 24°1'47.64''E Адреса: м. Львів, пл. МіцкевичаФото hranom (panoramio)
Коментарі