Одне з найбільш цікавих і гарних українських міст - Мукачево
24.03.2015
У самому центрі Закарпаття, в оточенні покритих густими лісами гір на зеленій рівнині, розсіченою долиною річки Латориця, розташований один з найбільш цікавих і гарних українських міст - Мукачево. Його слава як невеликого, але багатого пам'ятками, затишного і тихого європейського міста поширилася далеко за межі України, щороку сюди приїжджають туристи з різних країн світу, щоб побачити своїми очима це незвичайне, вражаюче місто.
У чому ж полягає незвичність Мукачево? У тому, що в цьому місті з населенням всього близько 100 тисяч чоловік сусідить стільки архітектурних пам'яток, скільки годі й здобути і в містах-мільйонниках. Та й у цілому через численні, часом дуже незвичайних пам'яток, старовинних особняків, мостових, затишних вуличних кафе зі столиками під покровом вікових дерев, його вигляд і атмосфера викликають у гостей найприємніші емоції.
Територія, на якій сьогодні розташувалося місто, була заселена в незапам'ятні часи: в епохи палеоліту та бронзи від 40 до 3-2 тисячоліть до нашої ери, потім в X столітті до нашої ери на горі Тупча заснували городище-фортецю фракійці, а в III-I століттях між гір Ловачка і Галіш кельтами був заснований стародавній металургійний центр. І в I столітті нашої ери кельтів витіснили коропи, а потім останніх - слов'яни. Слов'янські поселення існували тут в VI-IX століттях, вже з другої половини IX століття Мукачево існує як місто - про нього згадується в угорських хроніках 896 року.
Свідоцтвами настільки давньої історії Мукачево виступають археологічні знахідки. Самою найбільшою серед них стало городище Галіш-Ловачка - залишки другого найбільшого в Європі металургійного центру кельтів, де були виявлені монети, кузні та ювелірні прекраси, млини, щити і безліч інструментів. Ця археологічна пам'ятка становить величезну цінність, але в мукачівському районі вона далеко не єдина - тут були виявлені сліди кожної епохи до народження сучасного міста.
У X-XI століттях ще слов'янське Мукачево входило в Київську Русь. Саме з цим періодом пов'язується будівництво головної його пам'ятки - замок Паланок, зведеного на 70-метровій горі посеред рівнини. Назва міста повязана саме з будівництвом Паланка: ніби вирішив побудувати замок князь, щоб зробити його більш захищеним і наказав насипати для цього гору. Муки людей, днями і ночами обливалися потом і кров'ю, і лягли в основу назви міста.
Як і багато старовинних українських міст, з початком «смутного часу» Мукачево побував у складі кількох європейських держав і був предметом постійних суперечок європейської знаті. Після розпаду Київської Русі Мукачево перейшло до Угорщини, на початку XVI століття до турецьких васалів - трансільванських князів, потім його завойовували і руйнували австрійці та поляки, з XVIII століття Мукачево входить до складу Австрії, з 20-х років минулого століття на 18 років - у склад Чехословаччини, потім знову Угорщини, і, нарешті, СРСР.
Зі зміною влади не міг не мінятися етнічний склад і, звичайно ж, зовнішній вигляд Мукачево. Така багата подіями доля залишила глибокий слід в його архітектурі, що представляє собою сьогодні багатющу угорську та австрійську спадщину. Дух Габсбургів тут перегукується з витонченою готикою і грайливим бароко, католицькі каплиці та храми сусідять з православними церквами та монастирями, і все це об'єднано такою неповторною гармонією, яку можна зустріти тільки в найкрасивіших, ніби іграшкових, невеликих європейських містах.
У Мукачеві пам'ятки представлені в самому багатющому розмаїтті. Крім вищезгаданих археологічних знахідок та візитної картки - замок Паланок це ще маса старовинних будівель. Серед них Білий дім - замок Ракоці-Шенборна XVIII століття, найстаріший монастир Закарпаття - Мукачівський жіночий Свято-Миколаївський монастир XI століття, церква Успіння Пресвятої Богородиці початку XIX століття, в перші роки XX століття були побудовані російський драматичний театр, ратуша і католицький костел св. Мартіна, у дворі якого збереглася каплиця XIV століття. У передмісті Мукачево можна побродити по руїнах Середнянського замку, помилуватися мальовничими пейзажами.
Без сумніву Мукачеву можна справедливо дати статус пам'ятки України, що відображає її душу.
Коментарі