Мотронинський монастир, Мельники
06.11.2015
Історія виникнення Мотронинського монастиря покрита мороком. Ніяких літописних згадок про це немає, одна тільки легенда про воєводу Мирослава і його дружину Матрону. І ось що ця легенда свідчить: служив якось при Ярославі Мудрому воєвода Мирослав, і відправився він бити половців, і повертався додому з перемогою. І десь під теперішньою Смілою була фортеця воєводи, і чекала в тій фортеці його Матрона. І вирішив Мирослав не те пожартувати над нею, не то пильність її перевірити, переодягнув він військо своє в половецький одяг і пішов так на штурм власної фортеці. Матрона ж виявилася не з боязкого десятка, підняла вона дружину і дала відсіч нападникам. І обороняючись, сама того не знаючи, вбила власного чоловіка. Дізнавшись про це, довго горювала, а після прийняла чернечий постриг.
Що тут правда, а що вигадка - не відомо. Але тільки легенда ця полюбилася людям, і досі на гербі міста Сміла зображена дівчина з довгою русою косою, ламаючи над головою половецьку стрілу.
Перше документальне підтвердження існування Мотронинського монастиря датується 1568 роком. Але, безумовно, монастир існував ще до навали хана Батия. У 1685 року Мотронинський ігумен Пафнутій вказав під присягою про те, що мав у себе грамоти XII століття, видані в ту пору єпископом Переяславським Павлом. У грамотах тих писано було про зведення храму Іоанна Предтечі в стінах Троїцької Мотронинської обителі. Але грамоти ці були втрачені Пафнутієм в 1678 році під час Руїни Чигиринської.
Сама ж славна сторінка в історії Мотронинського монастиря писалася в XVIII столітті при ігумені Мелхиседека. Тут, під монастирськими стінами, в часи Холодного яру в 1768 році зародилося перше вогнище козацько-селянського повстання під проводом Максима Залізняка. Це повстання, відоме в історії під назвою Коліївщина, стало відповіддю вільного козацтва на розорення поляками храмів і монастирів Черкащини, і насильницьке навернення православних в уніати. Як пам'ять про ті часи, в околицях монастиря росте реліктове дерево - Дуб Залізняка.
Двічі, у 1840 і 1845 роках, в Мотронинському монастирі побував Тарас Шевченко. Тут він збирав матеріали для поеми «Гайдамаки», тут же написав свою знамениту акварель «Мотронин монастир».
У 1929 році богослужіння в Мотронинському монастирі були заборонені радянською владою, а сам монастир перетворений в сельхозкоммуну. Під час Великої Вітчизняної війни практично всі будови Мотронинського монастиря були знищені. Відродження обителі почалося в 1991 році. З того року і досі Мотронинський монастир залишається чинним.
Координати: 49°9'13.74''N, 32°15'18.68''E Адреса: с. Мельники, ур. холодний Яр
Фото з мережі
Коментарі