Місто-музей - Переяслав-Хмельницкий
04.04.2015
Затишне місто-музей, інакше Переяслав не назвеш: 25 музеїв на 30 000 місто - це вам не жарт. На будь-який смак: від популярного серед туристів скансену - до музею хліба, від музею кобзарського мистецтва - до музею лікарських рослин, від музею історії бджільництва - до музею історії філософії, від скульптурно-портретної галереї, відкритої в літаку ТУ-114 - до диорам «Битва за Дніпро восени 1943 року». Всі музеї входять до Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», на чиїй території експонується 381 археологічна, побутова та історична пам'ятка української культури.
Після таких цифр дивним здається епітет «промисловий» по відношенню до міста - але й він буде вірним: в місті добре розвинена легка промисловість. А ще це студентське місто: кожен шостий житель Переяслава - студент Державного педагогічного університету ім. Г.Сковороди.
Така вже доля у Переяслава: бути в центрі і України, і української історії - ще з 907 року, коли поселення біля витоку річок Трубежа і Альти згадує договір князя Олега з Візантією. Інший правитель Русі, Володимир Великий, заклав тут фортецю для захисту південних рубежів своєї держави від ординців. Тут навіть була резиденція митрополита, поки в Києві не побудували Софійський собор! Дивна штука історія: від столиці Переяславського князівства в Х столітті - до райцентру в ХХІ ст. Може, і пізніше Переяслав мав би цілком столичні амбіції, якби не татарська навала в 1239 року, яка зруйнувало місто. Переяслав все одно піднявся з колін, відродився, хоча вже й не столичним містом. Але - історичним і доленосним!
Тут жив Григорій Сковорода. Тут Тарас Шевченко написав свій «Заповіт». Тут народилися Шалом Алейхем, етнограф Павло Чубинський, архітектор Володимир Заболотний. У часи національно-визвольної війни 1648-1657 рр. Переяслав, центр великого Переясловського козачого полку, відігравав роль дипломатичного центра держави, куди приїжджали польські, татарські, угорські та турецькі посли. Саме тут 8 січня 1654 року Богдан Хмельницький на великій козацькій раді підписав Переяславську угоду з Московським царством. В результаті угоди Лівобережна Україна поступово підпала під владу Росії. Знову в Переяславі вирішувалася доля України - і сучасна, і майбутня...
Зараз сюди залюбки приїжджають кияни та жителі Чернігова, туристи з інших міст, щоб побачити Вознесенський монастир, побудований на гроші Івана Мазепи, подивуватися масштабності зруйнованої татарами Спаської церкви-усипальниці, дізнатися про те, що на території замку стояв єдиний на Русі прототип античних терм, збудований єпископом Єфремом, прочитати напис на особистій шаблі Хмельницького, яку йому подарував король Польщі Ян Казимир: «Що виграв під Зборовом, втратив під Берестечком». І, звичайно ж, прогулятися скансеном. Ось де можна одночасно і відпочити, і поглибити знання з історії краю: тут експонуються колекція вітряків XVIII-ХІХ ст., залишки будівель Х-ХІ ст., будинки столяра, ткача, попа, коваля тощо. Демонструється і найдавніше в Європі людське житло мисливців на мамонтів (його вік - 15 000 років!), перенесено в Переяслав з села Добранічівка в 1952 році. Приїхавщи в це місто, ви поповнете свої знання по їсторії нашого краю.
Коментарі