Легенди Карпат
17.07.2016
Чарами, таємничістю, неповторністю овіяні живописні райони Карпат. Місцеві жителі можуть розповісти вам легенду практично про кожен куточок цього чарівного краю. Вашій увазі декілька красивих легенд карпатського краю.
Легенда про гору Пікуй
Колись давно в одному з сіл Карпат жила найкрасивіша серед сусідніх сіл і міст дівчина на ім'я Даяла. Будинок, в якому вона жила, був розташований на хребті. З нього можна було побачити всі навколишні мальовничі гори і краєвиди.
Даяла була стрункою, гнучкою, білявкою. В її очах відбивалося незвичайно синє небо Карпатського краю, що приваблювало звідусіль сотні наречених. На їх пропозиції дівчина відповідала жартами або відмовою. Так вона запишалися, вважаючи себе королевою.
У цьому селі жив високий, сильний, довірливий і чесний хлопець Павло, який був сином місцевого дяка. Всі знали його, як талановитого музиканта, який грав на гуслях, і його запрошували часто на різноманітні свята. Він, як і багато інших довго домагався прихильності неприступної Даяли. Дівчина ж ставилася до Павлу з симпатією, але відповідь не давала. Перед масницею Павло не став більш очікувати і прямо зробив їй пропозицію руки і серця. Красуня вирішила пожартувати над з хлопцем і сказала йому, щоб прийшов до неї, коли настане ніч, і заграв на гуслях. Тоді вона зможе вийти до нього.
Павло погодився. Цієї ночі він узяв свої гуслі і відправився до коханої прямо через темний ліс. Дорога була не довгою, але дуже сніжною, тому шлях виявився нелегким. Опинившись в самій гущі лісу, Павло почув виття вовків. Їх зграя йшла по слідах хлопця, і йому довелося відлякувати їх грою на гуслях.
Коли музикант дійшов до будинку Даялу, то почав старанно грати. Але у відповідь він почув лише грубий чоловічий голос, який звинувачував його в нічному неспокої жителів села. У цей момент Павло зрозумів, що дівчина його обдурила. Образа змусила його піднятися на саму вершину гори. Добравшись до неї, він виявився зовсім без сил і заснув. Через кілька днів так і знайшли його з гуслями, лежачим на горі. Люди зрозуміли, що це сталося через Даялу і прокляли її. З цих пір ніхто не ходив до неї свататися. Так і залишилася Даяла одна-однісінька до самої старості і в своєму усамітненні стала ворожкою.
Ходять чутки, що і зараз вона раз на рік ходить по горах і шкодує про безцільно прожиті роки і про свою любов. З тих самих пір вершину гори Пікуй звуть Гуслями.
Легенда про річку Прут і гору Говерлу
В одному силі жив хлопець на ім'я Прут. Одного разу він запрацювався в горах і вирішив заночувати прямо в лісі. Розташувався він прямо під високою стрункою ялиною. Дивний сон приснився йому цієї ночі. Уві сні до нього прийшла прекрасна дівчина, на ній був красивий зелений одяг. Вона співала гарну пісню, гладила його по волоссю, а як тільки Прут хотів доторкнутися до неї, вона зникла.
Коли хлопець прокинувся, то нікого навколо не побачив. Тільки на гілці він зауважив зелену стрічку. Дівчина зі сну так запала хлопцеві в душу, що він вирішив, у що б то не стало, її знайти. Наступної ночі він розташувався під тією ж ялиною. Коли зовсім стемніло, то він побачив, як з-під землі з'явилася та сама красуня з його сну, а далі вона направилась прямо до того місця, де він ховався. Як тільки дівчина підійшла до дерева, хлопець швиденько вискочив зі своєї засідки, схопив дівчину, обійняв її, та запитав як її звати. Дівчина спочатку дуже злякалась і від страху не не могла й слова сказати, але потім опанувала себе, посміхнулася і сказала, що звуть її Говерла.
Після цієї ночі хлопець не з'являвся вдома. Він весь час проводив у горах. Між ними виникла справжня чиста любов. Але Говерла виявилась не просто дівчиною, вона була донькою гірського царя, тому вона не могла спуститися до людей з гір.
Одного разу цар гір дізнався про любов своєї дочки і прокляв її. Але вона не могла більше жити без Прута і вирішила стрибнути вниз з високого обриву. Коли Говерла зробила це, то страшний вітер піднявся навколо, руйнуючи все на своєму шляху. А вранці знову вийшло сонечко, і жителі села побачили, що на місці долини підноситься тепер величезна гора. Прут довго шукав Говерлу. Якось раз він на горі почув її голос і більше не повернувся до людей. З того часу вниз між скелями потекла гірська річка. Прозвали її Прутом, а гору - Говерлою.
Легенда про Синевир
В давні части практично всі Карпати належали одній людині - доволі заможному графу. Всі хто жив на території карпатських гір належали цьому графу, працювали на нього: рубали ліс, пасли корів, овець. У цього графа була єдина донька Синь - дуже вродлива дівчина, в якої були блакитні очі. Під час однієї з поїздок графа в гори він взяв з собою доньку. Коли батько зі свитою зупинились на відпочинок, Синь вирішила назбирати квітів на галявині. Раптом дівчина почула що десь лунає звук сопілки, причому гра була дуже майстерна і вона вирішила подивитись хто це так вправно володіє цим музичним інструментом. На сусідній галявині вона побачила хлопця, який сидів на камені та грав. Цього хлопця звали Виром, він був звичайним пастухом. Коли Вир побачив дівчину, він припинив грати та почав балакати з нею. З того часу Синь доволі часто покидала батьківський будинок та йшла в гори до хлопця, так як молоді люди полюбили один одного.
Коли граф дізнався про почуття доньки та простого пастуха то дуже розлютився та заборонив доньці бачитись з Виром. Але вже було пізно, дівчина та хлопець покохали один одного справжнім коханням, вони вже не могли один без одного.
Граф тоді вирішив піти на крайні міри та наказав кільком своїм слугам впіймати та вбити Віра.
Хлопець ходив додому однією стежкою, на якій люди графа влаштували йому засідку. Коли він проходив мимо, на нього скинули великий камінь, який накотився на Віра та задушив його. Про страшну трагедію дізналась Синь та побігла на місце загибелі свого коханого, сіла під каменем та почала плакати. Плакала дівчина довго та дуже гірко, що аж на цьому місці утворилось озеро. В озері дуже чиста вода та має блакитний колір, прямо як колір очей Сині, а серед озера лежить великий камінь, верхівка якого показується над водою.
Коментарі