Літній відпочинок "До джерел"
02.09.2015
Пахне теплом та надіями повітря для українців. Літо. Відпочинок. Сонце не просто гріє стомлене тіло, але якось по-особливому обпікає хвору від життя душу. Хочеться провести відпустку таким чином, щоб оздоровитися не тільки фізично, але й духовно. Для ексклюзивного релаксу не вистачає дзенькоту золотих монет в українських кишенях. Шукаємо альтернативу. Невеличка подорож-відпочинок обходиться близько 300-400грн. (своїм транспортом). Діти стрибають від задоволення, дорослі ще сильніше відчувають цей трепетно-болісний аромат надії.
Зі Львова трасою М-06 у напрямку Стрия їдемо автомобілем в село Нагуєвичі (Державний історико-культурний заповідник, створений 10 березня 1994 року на батьківщині Івана Франка). Літо відкриває свої акварельні полотна,які ми фотографуємо крізь автомобільне скло. Буйні трави кличуть у свої обійми. Мимоволі скидаєш з плечей свій рюкзак з метушливим міським життям. Національно-культурне турне називаєш “До джерел”, саме той час,коли потрібно напитися цілющої води,щоб вистояти.
Музей "Садиба Івана Франка" відчинив свої двері. В основу відтворення садиби покладено етнографічний нарис-спогад Івана Франка "Моя вітцівська хата" (1913 р.), де письменник описав садибу батьків, подано зовнішній та внутрішній вигляд кожної будівлі. В садибі батьків письменника зібрані речі побуту, посуд, одяг часів Івана Франка. Зберігаються цінні реліквії родини Франків: дитяча колиска, дзеркало в дерев’яній оправі, мисник та ін. Побачивши убогу порівняно із сьогоденням оселю, починаєш більше цінувати реальність, хай і недосконалу. Здається, лежати на шезлонзі під палючим сонцем Туреччини,- краще проведення відпустки, проте душа відпочиває тут, в обіймах тихої сільської історичної домівки.
За екскурсію музеєм, який знаходиться навпроти садиби, платимо кілька гривень. Зовсім недорого обходиться літній дотик до чогось далекого та надихаючого. Івана Франка називають титаном праці на українській землі. Тільки тепер розумієш, звідки в народу стільки сили та терпеливості!?- Від предків!
Проте музейна подорож по-своєму втомлює. Разом з дітьми проходиш лісовими стежками, заглядаєш у вулики, вдягаєш сонячну теплу одежу. Трави чомусь недокошені: забуття чи небажання полягти!? Художньо-меморіальний комплекс "Стежка Івана Франка" включає лісову алею, вздовж якої розміщено дерев'яні скульптури персонажів творів письменника, "Поляну казок" з дерев'яними скульптурами героїв казок Івана Франка, каплицю Різдва Богородиці та Літній театр. Відчуваєш себе туристом, який шукає рідних архетипів та своїх джерел.
Сонце ховається до своєї небесної оселі чи просто переходить крізь двері до іншої кімнати. Стомлені, стаємо перепочити. Можна було б залишитися в Нагуєвичах в кімнаті відпочинку, проте буйні трави все ж таки ховають нас в своїх обіймах. Такий пікнік виявляється не гірший за розкішний ресторан! Невелика подорож своїм краєм подарувала не тільки силу, але й невеликий сувенір-надію,чий запах так гостро відчувався у літньому блакитно-зеленому повітрі.
В кожному куточку нашої країни,є такі місцевості та пам’ятки, які б’ють енергією та силою, потрібно лише торкнутися до них, не просто ступнею, а духом. Завершився відпочинок в Нагуєвичах, та літо вмочує кисть для нової картини-подорожі.
Автор: Наташа Гончарюк
Коментарі