Олеський замок, Олесько
09.05.2020 / Автор: Седойкін Василь
Найстарший замок Західної України знаходиться у селі Олеське. Він зберігає дуже насичену та жорстоку історію свого народу.
Місто для своєї фортеці селяни обирали прискіпливо – пагорб висотою 50 метрів та болото кругом, аби ворогу було тяжче дістатися цілі. Замок є унікальним через свою овальну форму. Він поділений на два крила, які з’єднані триповерховою вежею та прибудованим двоповерховим корпусом.
Перша згадка про замок датується 1327 роком, коли господарював Юрій Львович на Галицько-Волинських землях. За правом володарювати фортецею були постійні війни, особливо між Польщею та Литвою. У 1340 році замок забирає литовський князь Любарт, а за декілька років фортеця переходить до рук Казимира Великого, будівля втрачає своє оборонне значення та стає родинним маєтком короля.
За короткий час замком володарювали такі знатні роди, як Яна з Сенни, пізніше названий Олеським, Жолкевські, Жевуські, Кам'янецькі, Гербурти, Конецпольські та Даниловичі. Кожен з них залишив замку щось особливе та унікальне.
У 1605 році володарем замку був Іван Данилевич. Він зумів за допомогою італійських архітекторів переробити будівлю у розкішний палац ренесансного стилю. За його правління у замку було чимало визначних подій. Найголовніша з яких – народження Яна ІІІ Собесько – майбутнього короля Польщі. З цього приводу існує моторошна легенда. Коли народжувалася дитина, замок оточували вороги. В цю мить розпочалася гроза. Після того як хлопчик народився, повитуха забрала його щоб сповити. Вона хотіла покласти малечу на мармуровий стіл, однак в цей момент він розколюється із страшним звуком. Від несподіванки жінка втратила слух, а хлопчику передбачили славу та велич. Так воно і сталося.
Близько 1640 року фортеця стає власністю родини Живуських. Родина вклала чимало грошей в інтер’єр будівлі. У народі кажуть, що оздоблюванням замку займався видатний французький скульптор Леблан. Після смерті володарів замок переходить до Вацлава Живуського. Через свої борги він залишив замок, навіть, з руйнованими підлогою та стінами.
У 1838 році фортецю руйнує сильний землетрус. Будівля зазнала великих пошкоджень. У такому стані Олеський замок простояв до часів радянської влади. Згодом тут відкрили сільськогосподарську школу для жінок. Та незабаром ще одне стихійне лихо – блискавка – знищило замок вщент.
Довго стояв замок, поки у 1965 році почалась реставрація фортеці під керівництвом Бориса Возницького. Завдяки йому сьогодні замок-музей має більше 1500 неповторних експонатів. Кожен зал зберігає унікальні твори живопису, предмети побуту та прикладного мистецтва.
Наразі Олеський замок входить до трійки замків «Золотої підкови Львівщини» та з радістю приймає всіх охочих. Приїжджай!
Коментарі